Етнографічний музей
"Українська світлиця"

Важливою спорудою в світлиці є піч. В печі не тільки готували їжу. Вона створювала особливе родинне тепло. Бо часом об’єднувала навіть розведених. Чоловіка з жінкою, а для дітей була справжнім захисником. Це оберіг тепла і затишку, лікарня і насолода для ока. А вогонь у печі — це символ добрих і людяних стосунків усієї сім’ї, оберіг усієї родини. А як гарно пахне від неї стравами, сушеними яблуками, насінням. А ще піч важлива тому, що хліб пече.

Гордістю кожної оселі був вишитий рушник. Від сивої давнини і до наших днів і у радості, і в горі рушник був незмінною частиною нашого добробуту. Без рушника не обходилася жодна подія у людському житті. Недарма в народі говорять: «Тримай хату, як у віночку, а рушник - на кілочку». І ще: «Хата без рушників, як родина без дітей». А подивіться, де висять рушники. Над вікном і над дверима, на покуті – це обереги від усього злого, що може зайти в дім.   

Є у світлиці мисник — це місце зберігання посуду, як кухонного і столового, так і святково-обрядового та декоративного. Символізує чистоту і порядок у господі. Злагоду та мир між домашніми.

Недалеко від печі ставився дерев’яний настил на стовпчиках — піл (ліжко). На ньому спали, а вдень, прибравши постіль, його нерідко використовували для хатніх справ. 

Біля столу попід стіною стояла довга дерев’яна лава, а збоку його — велика скриня, куди складався одяг, рушники тощо. Скриня належала дівчині і супроводжувала її у наступному родинному житті. 

Прядка — предмет народного побуту, знаряддя праці, на якому пряли нитки.Самопрядка — механічна прядка